Оголошення Миколаїв

Свято Покрови Пресвятої Богородиці наповнене глибоким духовним змістом. Воно символізує надію на небесне заступництво і допомогу в небезпечних обставинах. У народному житті воно збагатилося великою обрядовістю, прикметами, ворожіннями, про які розповідають етнографи Аполлон Коринфський, Богдан Рева, Сергій Максимов.

Народні прикмети на Покрову

Селяни століттями жили в гармонії з природою, значні зміни в житті пов’язували з пам’ятними датами. Покров у селянському році був межею між осінню і зимою. Аполлон Коринфський наводить міркування, що й саму назву свята пов’язували з тим, що перший сніг вкривав землю.

Орієнтуючись на зміни погоди, до Покрови добрі господарі утеплювали хати, конопатили кути. Аполлон Коринфський наводить народний вислів «Захопи тепла до Покрови. Не вхопиш до Покрови — хата буде не така!».

Які є прикмети погоди на Покрову? Стійкими стали передбачення, які селяни передавали з покоління в покоління:

• Яка погода на Покрову, такою буде і майбутня зима.
• Якщо випав сніг на Покрову, то буде сніжним Різдво.
• Ясний і теплий день обіцяє довгу безсніжну осінь.
• Дощ на Покрову — до непогожої осені. Але теплий дощ обіцяв сніжну зиму і врожайний рік.
• Вітер з півдня обіцяє м’яку зиму, північний — до суворої та довготривалої зими.
• Спостереження за деревами передбачали таке: не лишилося листя на гілках — буде легким наступний рік, було багато жовтого листя — до гарного врожаю зернових.
• Веселка у святковий день — знак особливого благословення небес, за врожай можна не переживати.

Небесні сили слід було задобрити в цей день. Вважалося, що чим більше частувань на столі, тим багатшим буде врожай наступного року.

Як слід проводити святковий день

У день великого християнського свята заведено було всією сім’єю бути присутньою на богослужінні в церкві. Православні моляться з вірою в те, що в них є абсолютний захист і заступництво Божої Матері.

Що можна просити на Покрову Пресвятої Богородиці?

Жінки в богородичний день просили в молитвах послати в подружжі любов і злагоду, вірність чоловіків, дітям — послух і здоров’я. Усі можуть молитися в це свято про прощення гріхів, про милосердя до тих, хто страждає і хворих, про підтримку літніх людей. Дівчата моляться Богородиці про заміжжя, про дарування сім’ї.

Що прийнято робити на Покрову?

Найбільше раділи Покрову дівчата на виданні, це свято часто вважається дівочим. Кожна панянка поспішала цього дня раніше за всіх запалити свічку в церкві, щоб першою вийти заміж восени. На Покрову вважалося вдалим сватання, а весілля цього дня було запорукою щасливого подружжя. З цього дня починався сезон осінніх весіль.

До Покрови починали топити печі. Сергій Максимов пише, що перший обряд проводили з молитвою «Батюшка Покров, натопи нашу хату без дров!». Вважали, що якщо перший раз протопити дровами від яблуні, то всю зиму буде в хаті тепло.

На Покрову пекли млинці, вони були знаком утеплення хати. Перед трапезою господар обходив із млинцями всі кути, читаючи молитви. На столі цього дня були рясні частування з плодів нового врожаю, які мали привернути успішний сільськогосподарський рік.

Ще один обов’язковий покровський обряд у селян — «загодовування» домашньої худоби на зиму. Тваринам урочисто згодовували особливий сніп вівса (пожинальний), щоб уберегти їх від напастей у сувору пору.

Що не можна робити на Покрову 14 жовтня?

У святковий день не допускалися сварки, лихослів’я, поганий настрій, свято має бути веселим і яскравим. Відомі такі заборони:

• Позичати гроші, щоб не жити весь рік у злиднях.
• Відмовляти у сватанні, щоб не залишитися на самоті.

Під забороною були важкі господарські роботи: будівництво, прибирання, прання. Богдан Рева пише, що всі сільськогосподарські роботи мали бути закінчені до свята, після Покрови землю не чіпали до весни.

Жіночі обряди та ворожіння на Покрову

Свято, присвячене Богородиці, вважається днем жіночої сили. Заміжні жінки та юні дівчата користуються цим, щоб провести особливі обряди на благополуччя в сім’ях або поворожити на заміжжя.

Матері дбають про те, щоб діти, доньки та сини, були в парі. Для цього рано вранці з іконою в руках читають над ними особливу молитву.

Незаміжні дівчата приваблюють заміжжя такими діями на Покрову:

• Увечері перед святом вимовляють: «Покрий землю сніжком, а мене — женишком!». Після цього мовчать до самого сну, а вночі очікують, що насниться наречений.
• Зав’язують голову хусткою, наслідуючи заміжніх жінок.
• Подають милостиню, примовляючи «На двох!».
• Вітають усі сімейні пари, пригощають власноручною випічкою.

Популярні серед дівчат такі ворожіння на Покрову:

• З вузликами. Для цього брали дві однакові мотузки чи стрічки, зв’язували їх вузлами, уявляючи, що так суджений прив’яжеться, поєднаються долі. Слід було зберігати мотузочки над дверима як талісман.
• З віником. Святкового вечора слід було новим віником підмести в хаті, зібрати сміття в білу хустинку, примовляючи: «Як у хаті підмітаю, так женихів до себе закликаю. Як сміття на хустинку збирається, так у мій дім свати з’їжджаються». Зберігали вузлик ближче до порога.
• З обручками, якщо залишилися від предків. Каблучку опускали на блюдце з водою, ставили її на підвіконня на ніч, запалюючи поруч свічку. При цьому просили послати таке ж сімейне щастя, в якому прожили предки. Вранці каблучку зав’язували в нову хустинку, носили із собою.

Вірним засобом для заміжжя вважалося скористатися заговореною водою. Для цього над склянкою води вранці читали весільне замовляння, вмивалися нею і витиралися сорочкою судженого.

Так народна культура і творчість збагатили православне свято Покрову. Цей день проводили не тільки в молитвах і проханнях, а й дотримувалися звичаїв, обрядів, що дають надії на щасливе майбутнє.